Третій локдаун в Україні — з лижами, але без трусів і лампочок

 Відгулявши новорічні свята, українці пішли на новий коронавірусний локдаун — з відкритими гірськолижними курортами, але без можливості купити предмети першої необхідності в супермаркетах

По це на сторінках Deutsche Welle, пише український журналіст Сергій Руденко.

В Україні введено третій за останній рік локдаун у зв’язку з пандемією COVID-19. З 8 по 24 січня в країні скасовані всі концерти, масові збори, закриті спортклуби, не працюють торгово-розважальні центри, під замком школи і виші. Влада, що дозволила українцям відгуляти новорічні свята в ресторанах, у ялинок і в галасливих компаніях, вирішила-таки відправити співгромадян на новий карантин. Але, як швидко з’ясувалося, цього разу обмеження діють не скрізь і не для всіх. Що викликає більше запитань, ніж дає відповідей.

Любителі, а не "майстри у боротьбі з COVID-19" 

Нинішній локдаун — вже третій в Україні після початку пандемії. Перший і найбільш жорсткий, із зупиненням всього без винятку транспорту, включаючи метро і авіаперевезення, діяв два з половиною місяці. У травні 2020 року, після його закінчення, президент Володимир Зеленський без тіні сумніву заявив: він і прем’єр-міністр Денис Шмигаль — "майстри у боротьбі з коронавірусом". Мовляв, завдяки саме їм Україні вдалося уникнути катастрофічних наслідків у ході першої хвилі COVID-19. Хоча саме через дії влади, представники якої в ході першого локдауну вели себе безтурботно, ігноруючи ними ж введені заборони, українці зрештою втратили пильність. Результатом чого стало різке зростання захворювання минулої осені.

Зеленський зі Шмигалем явно переоцінили свої можливості. У той час, коли треба було готувати лікарні до другої хвилі пандемії, ці двоє будували й ремонтували дороги. Так-так, дороги. Ні, президент і прем’єр-міністр не порушували законодавства — у коронавірусному фонді були закладені гроші на помпезне "велике будівництво". Але саме воно, схоже, цікавило Зеленського і Шмигаля більше, ніж, наприклад, організація масового безкоштовного тестування на COVID-19 або укладання контрактів на закупівлю апаратів ШВЛ і вакцини.

Другу хвилю коронавірусу Україна зустріла практично в тому ж стані, що і першу. Так, прем’єр і міністр охорони здоров’я восени 2020 року звітували про багаторазове збільшення зданих українцями тестів, про нові койко-місця, про премії медпрацівникам і про багато іншого. Але при цьому в державних клініках тиждень доводилося чекати результат ПЛР-тесту, п’ять-шість днів стояти в черзі, щоб зробити КТ. У лікарнях зберігається дефіцит місць і недостатньо кисневої техніки. Реальність разюче відрізнялася від того, що малювали "майстра у боротьбі з COVID-19". І цю різницю вже встигли відчути багато українських родин.

Невдалий другий карантин в Україні

14 листопада 2020 року, коли кількість інфікованих коронавірусом різко зросла, досягнувши позначки в 16 тисяч осіб за добу, український уряд вирішив на кілька тижнів ввести другий карантин — карантин вихідного дня. По суботах і неділях працювали тільки транспорт, медичні заклади, аптеки, супермаркети і маленькі продовольчі магазини.

Але навіть така лайт-версія локдауну викликала хвилю обурення в суспільстві. Дрібні підприємці, які в останній рік ледве зводять кінці з кінцями, вимагали дати їм можливість працювати. Мери восьми міст, в тому числі Львова, Дніпра і Одеси, публічно відмовилися виконувати рішення уряду. Центральна влада виявилися не в силах поставити мерів на місце. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль змушений був визнати: карантин вихідного дня не дав належного ефекту. А просто — провалився.

Рішення влади звільнити індивідуальних підприємців від сплати єдиного соціального внеску на період карантину, а також виплатити тим, хто змушений був закрити свій бізнес, разову допомогу в 8000 гривень (250 євро в перерахунку) ситуацію кардинально не змінило. Про те, що насправді тоді думали в уряді, розповіла заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, порекомендувавши українцям, які втратили бізнес, піти працювати в лікарні, в яких зараз дефіцит робочих рук.

Звичайно ж, Україна, як і інші країни світу, не була готова до спалаху пандемії COVID-19. Так, у всіх державах упродовж минулого року політики робили помилки, борючись з коронавірусом. Само собою, чарівних рецептів протидії цій заразі не існує. Але, на відміну від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, його європейські колеги не намагалися представити звичайні карантинні заходи, що діють у вихідні, як унікальний національний "продукт". Схоже, саме віра в свою винятковість зіграла з владою в Києві злий жарт. Тому що люди, як на мене, стали зі ще більшим скепсисом ставитися до офіційно введених заборон. І третій локдаун став тому яскравим підтвердженням.

Буковель із Зеленським як символ українських локдаунів

У той час, коли вся Європа змушена була відмовитися від традиційних різдвяних і новорічних свят, в Україні десятки мільйонів жителів виходили на традиційні ялинки, встановлені на вулицях і площах їхніх міст і сіл; цілі колективи збиралися на корпоративи, а ресторани були заповнені відвідувачами. До 8 січня, дня введення нового локдауну, в країні був справжній бенкет горою. А оголошений карантин виявився не таким жорстким, як навесні минулого року. Але з не менш безглуздими обмеженнями. Наприклад, на продаж в супермаркетах лампочок, батарейок, шкарпеток і трусів. 

Мабуть, найбільш абсурдним стало рішення уряду дозволити працювати під час карантину гірськолижним курортам. У підсумку на дорогах в бік Карпат вишикувалися багатокілометрові черги з автомобілів. У Буковелі, який традиційно приймає в сезон понад 1 мільйон гостей, панує ажіотаж. А в центрі уваги опинився президент Володимир Зеленський — він позував у лижному костюмі і без медичної маски. Те, що відбувається зараз на гірськолижних курортах України повністю дискредитує ідею карантину. Можна нескінченно вимагати від малого бізнесу, наприклад, закрити кав’ярні, а всім українцям заборонити купувати нижню білизну в супермаркетах. Але однієї фотографії Зеленського з Буковеля цілком вистачить для того, щоб зруйнувати довіру громадян до держави та її інститутів.

 Необхідність чергового локдауну влада України пояснює бажанням знизити навантаження на систему охорони здоров’я після новорічних свят. Медики впевнені: навіть незважаючи на досить оптимістичну офіційну статистику щодо захворювання COVID-19 (частина українців, очевидно, просто ігнорують ПЛР-тести через їхню високу вартість), країну чекає зростання числа інфікованих. І, судячи з усього, не останнє, з огляду на те, що Україна навіть і не починала вакцинації населення. Але чи будуть українці тепер суворо дотримуватися правил чергового локдауну? Сумніваюся.

***

Темники для "СН"

Тим часом депутатам фракції «Слуга народу» у Зеленського підготували нові "темники" зараз їх називають "тези", які опублікувало видання "Бабель".  Тези на думку представників зекоманди, це не темники, а нормальна світова практика. Так політичні сили намагаються реалізувати політику one voice — «єдиного голосу». , які вони повинні озвучувати, коментуючи критику січневого карантину і заборону на продаж низки товарів.

Документ із тезами, який опинився у розпорядженні «Бабеля», в частині теми коронавірусу дуже схожий з останніми заявами премʼєр-міністра і міністра охорони здоровʼя. Загалом нардепам рекомендують повторювати озвучені слова міністрів.

На питання про провал комунікації із населенням через нечітке пояснення заборон на продаж товарів другорядного призначення депутатам рекомендують відповідати тим, що президент Володимир Зеленський вже дав доручення терміново розʼяснити населенню заборони  Зеленський доручив Кабміну терміново розʼяснити населенню карантинні обмеження і заборони на продаж деяких товарів , всі необхідні товари можна купити онлайн, а критика щодо заборони продажу шкарпеток в супермаркетах — це недалекоглядний підхід самих критиканів.

Ось коротка частина тез на цю тему:

  • Немає нічого дивного чи незвичайного в тому, що частина людей категорично не сприймає посилені карантинні обмеження. Це є в усіх демократичних країнах, де люди можуть висловлювати свою думку. Бувають навіть масові протести проти карантину.
  • Посилений карантин в Україні некоректно називати локдауном. У нас немає заборони на переміщення між частинами країни або між районами в містах, немає правового режиму надзвичайного стану, немає комендантської години.
  • В Україні немає повної заборони на торгівлю будь-якими товарами. Все що завгодно можна замовити через інтернет з адресною доставкою для більшості наших громадян […]. Якщо наші громадяни можуть зібратися, наприклад, на тиждень або два і поїхати на відпочинок до Єгипту або Туреччини, взявши усе необхідне, то що заважало підготуватися до 16 днів посиленого карантину? Це питання елементарного планування свого життя.
  • Сенс карантину не в забороні торгівлі, а в тому, щоб скоротити неконтрольовані контакти між людьми в закритих приміщеннях.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *