Третейські суди – на базі громадських об’єднань: у Кременчуці відпрацьовують механізм громадського судочинства

Адвокат і керівник Кременчуцького відокремленого підрозділу «Стоп корупції» Юрій Браташ узявся за реалізацію амбітної ідеї: створити на базі всеукраїнської громадської організації низку третейських судів. Про цю та інші ідеї він розповів в інтерв’ю журналістам «СтопКору». Ілюстрація: СтопКор ОБЛИЧЧЯ

Кременчуцький правозахисник і юрист Юрій Браташ громадською діяльністю займається давно. Був засновником кількох об’єднань, досліджував громадську думку, а також реагування держорганів на запити до публічної інформації. На громадських засадах надавав юридичні консультації жителям міста в громадських приймальнях.

Навчався у Харківському інституті Деержавного управління. Працював юристом у Держкомземі, де набув досвіду і компетенції в земельних питаннях. Крім того, Юрій 5 років очолював юридичне управління Кременчуцького виконкому, а отже знає держслужбу зсередини. Пішов після гучного вбивства тодішнього мера Кременчука у 2014-му. Браташ каже: замовники зухвалого вбивства — бізнесмени, яким перейшов дорогу мер — досі не покарані.

«У 2014-му Революція Гідності принесла надію на зміни в країні. На жаль, вона не справдилася. Не прийшло у нас розуміння того, що сильна держава – це люди, які мають можливості. Можливості – це заробити гроші і не на хабарі їх віддати, а вкласти у власний бізнес, розвивати його. Сьогодні ж система корупції не дає розвиватися суспільству. Пересічні громадяни сприймаються як біомаса, з якої можна вижати вигоду – без прав і можливостей. Більшість живе на рівні задоволення первинних потреб, за пірамідою Маслоу, і не має змоги підняти голови, щоб усвідомити свої права, тому їх обманюють», — ділиться власними спостереженнями адвокат.

Саме ідея об’єднання заради боротьби з такою системою, що позбавляє громадян можливостей, і привела Юрія Браташа до лав антикорупціонерів. Фото: СтопКор

Юрію Браташу запропонували очолити 68-й відокремлений підрозділ ВГО «Стоп корупції», який і зареєстрували навесні 2020-го. Утім, офіційне відкриття через пандемію довелося дещо відкласти.

Фото: СтопКор

Та громадській діяльності пандемія – не завада. Бо без контролю «Велике будівництво» перетворюється на «велике крадівництво». Кременчуцькі активісти разом із журналістами провели серйозне розслідування – дослідили будівництво траси М-03 сполученням Київ-Харків-Довжанський. Там одразу на кількох ділянках вела роботи компанія «Онур» — дочка однойменного турецького гіганта, що будує автобани в Європі. Під час розслідування виявили безліч порушень.

«Наші активісти взяли зразки піщаної суміші та віддали їх на експертизу до Полтавської філії Інституту охорони ґрунтів України. Результати шокували. Під шари щебеню й асфальту замість піску дорожники заклали саме глиняну суміш, що суперечить державним будівельним нормам. Матеріали громадського дослідження потям лягли в основу »», — розповідає Браташ.

Окрім громадського контролю за будівництвом доріг, кременчуцькі активісти влаштували полювання на рибних браконьєрів і змусили державні служби включитися у цю боротьбу.

Протистояння рибному браконьєрству – один з пріоритетних напрямків діяльності кременчуцького осередку. Влітку 2020-го із залученням поліції та Екологічної інспекції. Рейди проводили на Кам’янському водосховищі, у забороненій для вилову риби зоні неподалік від ГЕС. На власному човні виходили на воду, ловили браконьєрів, викликали поліцію, екологічного інспектора, Полтавський обласний рибоохоронний патруль, який, до речі, базується у Кременчуці. Загалом завдану водним ресурсам шкоду оцінили у 137 000 грн, а вага незаконного вилову склала 135 кг – порахували активісти.

Вони помітили, що їхнє залучення рибоохоронного патруля та інших державних служб до боротьби з браконьєрами дало поштовх роботі цих служб. Таким чином громадські активісти показали, як фахові державні інстанції мають здійснювати контроль і боротьбу з незаконним виловом риби. І справа зрушила з мертвої точки – боротьба дійсно активізувалася!

Кременчуцькі активісти розгорнули боротьбу з рибним браконьєрством. Фото: СтопКор

Діяльність кременчуцького підрозділу «Стоп корупції» виходить далеко за межі міста і навіть району і охоплює Полтавщину загалом.

ПРОБЛЕМИ

Серед актуальних проблем регіону Юрій Браташ називає ситуацію з дозволами на розробку газових родовищ на Полтавщині. Він зазначив, що в планах регіонального осередку громадської організації – дослідити цю ситуацію, направити відповідні запити.

Антикорупціонер переймається долею дитячого реабілітаційного центру в Полтаві. Його обласна державна адміністрація збирається реорганізувати та перенести на околицю області в Гадяч. Уже позвільняли працівників. А все через те, що комусь приглянувся ласий шматок землі, на якому побудований центр реабілітації. Активіст вважає, що землю хочуть «віджати» у дітей під забудови, і облдержадміністрація зацікавлена у цьому.

Браташ також повідомив про те, що нині триває суд з обласною владою через неправомірне, на його думку, розпорядження голови ОДА, який виділив чималий шмат землі філіалу Харківського університету МВС – того, в якому він раніше викладав. Землю віддали під летовище. І в цьому процесі є чимало питань щодо законності процедури і корупційної складової такого дарунку. В цьому судовому процесі адвокат-стопкорівець бере безпосередню участь.

Фото: СтопКор Аби простіше було ставити запитання очільникам області, Юрій Браташ хотів подати свою кандидатуру до громадської ради при ОДА.

«Зіткнувся з ситуацією, що усі 42 представники громради представляють винятково полтавські громадські об’єднання. Область у громраді при ОДА зовсім не представлена. Виходить так, що ці полтавські активісти, які роками знають один одного, і голосують один за одного. «Чужинцям», яких вони не знають, до громради — зась! І це неправильно – громрада при обласній держадміністрації має представляти інтереси громади не тільки Полтави, а й районів. На мою думку, це питання має бути врегульоване на законодавчому рівні», — вважає адвокат-антикорупціонер.

РІШЕННЯ Полтавські антикорупціонери з засновниками "Стоп корупції" у центральному офісі організації в Києві. Фото: СтопКор

«Ми досі не позбулися думки, що хтось за нас має подумати. Ніхто, окрім нас самих, цього робити не буде», — каже Юрій Браташ.

Він викладав у школі основи громадянської освіти, і упевнений: суспільству сьогодні вкрай необхідна правова просвіта.

«Суспільство потрібно навчати розуміння державних процесів: як функціонують держустанови, скільки ми податків сплачуємо і як вони розподіляються тощо. Ця правова грамотність і обізнаність сприяє формуванню нульової толерантності до побутової корупції. Коли людина знає, її важко надурити і виманити хабар», — пояснює адвокат.

Разом із тим, на думку кременчуцького антикорупціонера, викоріненню корупції на загальнодержавному рівні сприятиме впровадження реальної незалежності суддівської гілки влади.

«На практиці у нас суди перетворилися на філіали прокуратури. Поширене телефонне право, упередженість, належність суддів, безкарність чиновників, самих суддів. Це підриває довіру до держави загалом. А коли людина бачить безкарність і відсутність можливості здобути правду навіть у судах – вона і сама стає на шлях порушення закону. Людина змушена йти на уклін з хабарем, щоб «порішать». Саме незалежність судів може відновити баланс інтересів громадянина і держави у суспільстві», — вважає Браташ.

Фото: СтопКор

Дієвим механізмом впровадження незалежності судівської системи юрист вважає створення третейських судів на базі всеукраїнських громадських формувань.

«Ідею створення третейського суду на базі ВГО «Стоп корупції» ми активно обговорюємо з керівництвом організації. Сьогодні як юрист відпрацьовую правову і документальну складову для того, щоб зареєструвати третейський суд. Такі суди допоможуть розвантажити судову систему, скоротити час розгляду скарг. Цікаво, що інститут третейських судів передбачений законодавством і вже працює: такі суди можна створювати при торгово-промислових палатах, а також при всеукраїнських громадських організаціях, якою і є ВГО «Стоп корупції», — підкреслює кременчуцький адвокат.

Паралельно з реалізацією амбітних громадських проєктів Юрій Браташ займається приватною адвокатською практикою. Адвокат Юрій Браташ у своєму офісі. Фото: СтопКор

Поза роботою з радістю проводить час з родиною. Чоловік захоплюється страйкболом, вміє керувати усіма видами водного транспорту і навіть має посвідчення кермового моториста усіх видів суден. А ще Юрій Браташ має велику мрію: побудувати власноруч яхту.

Отже, у своєму житті адвокат-активіст намагається тримати той баланс між суспільними і особистими інтересами, до якого, на його думку, має прагнути громадянське суспільство.

Читати також: В Україні необхідно ввести національний локдаун на 3-4 тижні, — імунолог На Полтавщині легковик влетів у фуру, є загиблий (фото) У Зеленського рекомендують підвищити боєготовності країн НАТО, які межують з Україною Поділитись

Джерело статті: “https://stopcor.org/tretejski-sudy-na-bazi-gromadskyh-obyednan-u-kremenchuczi-vidpraczovuyut-mehanizm-gromadskogo-sudochynstva/”