Опалювальний сезон на межі катастрофи: дефіцит ресурсів, грошей і реформ

Опалювальний сезон або пройде за новими правилами, або стане першою за часів незалежності катастрофою.

Про це йдеться у статті ZN.UA.

Щороку в липні в офісі президента починаються наради про те, як пройти опалювальний сезон. Завдання і до війни було непросте — потрібно не втратити рейтингів, переконати МВФ та європейців, що «реформи йдуть», і не сильно порушити звичні і комфортні правила, які роками підгодовували і олігархів, і місцеві еліти.

Цього року питання надання гуманітарної допомоги фінансово-промисловим групам не стоїть — олігархи не просто втратили інструменти впливу, команди Дмитра Фірташа і Ріната Ахметова розпачливо намагаються зберегти бодай щось. Проблема президента в іншому: де взяти кошти, необхідні для того, щоб виконати обіцянки?

«Це буде дійсно найскладніша зима за всі роки незалежності. Але! Все нормально. Маємо пройти її так, щоб наші люди відчували нормальну роботу держави», — заявив Володимир Зеленський у червні. Вже наприкінці липня з’ясувалося, що грошей для цього «нормально» немає і наразі не передбачається.

Успішні менеджери НАК «Нафтогаз України» змогли знайти гроші тільки на «Бентлі». Для запасів газу їх не вистачило, попри заяви про «прибутковість» 2021 року. Грошей немає ні для того, щоб забезпечити запас у 15 млрд кубометрів, які «достатні» з погляду Юрія Вітренка, ні для того, щоб закачати 19 млрд, як того вимагає уряд. Така разюча різниця в оцінках потреби в запасах — наслідок війни, адже ніхто не знає до кінця, скільки газу нам знадобиться, зважаючи на падіння виробництва (зокрема в хімічній промисловості). Тому «Нафтогаз» називає мінімальний обсяг, а уряд вимагає максимальний, щоб убезпечитися також від можливих перебоїв із вугіллям і мати запас для генерації електрики. В міжнародних поїздках українські чиновники обіцяють допомогти Європі злізти з «газової голки» і замістити виробництво енергії з газу, а для своєї генерації газ все ж таки хочуть купити.

Утім, розрахунок на «Енергетичний ленд-ліз» не спрацював, з-за океану замість грошей на закупівлю газу передавали привіти від тих, хто застерігав від зламу корпоративного управління торік. У Держдепі таких принижень не забувають навіть під час війни. Останні шанси на отримання грошей з-за кордону розвіялися цього тижня, коли «Нафтогаз» допустив дефолт за зовнішнім боргом, оскільки не зміг домовитися з інвесторами.

Єдине рішення, яке обговорюється зараз, — пряме фінансування дірки в «Нафтогазі» із бюджету України, звідки керівництво компанії планує отримати 230 млрд грн (або 150 млрд, якщо вдасться продати активи «Укрнафти»). Це гроші, які не повернуться ніколи, бо газ знову доведеться продавати населенню та тепловикам за ціною нижче ринкової.

З електрикою не краща ситуація. В одній із закритих презентацій регулятора (Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) навіть порахували суму, яку доведеться просити в міжнародних донорів, щоб ринок електроенергії не згорнувся, — це 65 млрд грн. Ці гроші мають піти на латання дірок усіх учасників ринку, які несуть зобов’язання перед населенням (бо воно платить менше за ринкову ціну) і «зеленими» виробниками (бо держава зголосилася підтримувати чисту енергію).

Успішні менеджери «Енергоатому» допомогти не можуть. Незважаючи на роботу на максимальній потужності під час минулих осені та зими, він також перебуває у фінансовій дірі. Станом на цей момент борг компанії за ПСО (власне, за компенсацію різниці в тарифах) становить 17,5 млрд грн і продовжує збільшуватися. Це гроші, з яких мала би покриватися різниця між ринковими тарифами та ціною електрики для населення. Звідки тепер їх брати, поки що незрозуміло.

Основна причина такої ситуації — неефективне управління компанією та численні корупційні скандали. Зв’язка «Енергоатом»—«Гарантований покупець» регулярно «зливала» дешеву електроенергію структурам Коломойського та Ахметова. Ремонтна кампанія не розпочиналася, натомість Міністерство енергетики опікується не контролем за станом «Енергоатому», а намаганням поставити власний менеджмент на компанії «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» і спробами перебрати контроль над Чорнобильською АЕС.

Додають ризиків до проходження «Енергоатомом» сезону також скандали з діяльністю команди, пов’язаної з підсанкційним депутатом Андрієм Деркачем. Колишні радники Деркача досі працюють у компанії, головного кадровика Олега Бояринцева якось навіть затримали на початку війни, хоча швидко відпустили. Інших радників і працівників із тривалим досвідом спілкування з російським «Росатомом» ніхто не чіпає. Питання про наявність російських агентів порушували навіть на засіданні парламентського комітету, але керівництво «Енергоатому» відмовилося на нього відповідати, а на останнє засідання просто не прийшло.

Латати дірки «Енергоатому» влада намагається, використавши єдине джерело, яке генерує дохід на ринку електроенергії, — оператора мережі «Укренерго», що заробляє на продажі перетинів для експорту. Після приєднання України до європейської енергомережі ENTSO-E там почали проводити аукціони, які за перший місяць принесли півмільярда гривень. Щоправда, компанія заборгувала величезні гроші виробникам «зеленої» електрики, але не поспішає їх платити, — на них розраховують і «Енергоатом», і традиційно «Центренерго», де гроші зникають швидше, ніж антрацит у топці.

Як їх забрати, знає міністр енергетики Герман Галущенко. У теплій домашній атмосфері міністерство намагається «осідлати» прибутки, для чого створило «єдиного трейдера для державної електроенергії». Якщо цей трейдер, яким керує колишній менеджер Ахметова Віталій Бутенко, отримає монополію на торгівлю електроенергією державних станцій, усі прибутки знову опиняться під єдиним політичним контролем.

Європейці цю ситуацію, до речі, чітко розуміють, тому відкривають експорт дуже повільно, по чайній ложці в 100 МВт на місяць. Це в новинах міністр Галущенко виглядає переможцем, який «домовився про збільшення експорту». Його можна було б збільшити значно швидше, якби міністерство працювало на політичному рівні. Натомість європейці терпляче спостерігають за метушнею навколо трейдерів, щоб зрозуміти: Україна зароблятиме по-новому чи «як завжди»? І якщо там побачать політичний вплив на розподіл прибутків, про додаткові мільярди євро, вже анонсовані, можна буде забути.

Кабмін чудово розуміє, що опалювальний сезон під загрозою. Його проходження завжди потребувало трьох речей: проведення ремонтів, накопичення запасів палива і грошей для першого і другого. От саме грошей Україні зараз конче бракує.

Тому дійсно, зменшення споживання газу за прикладом європейців — необхідність, але не панацея. Та й для цього мало заяв про те, що «в квартирах буде трохи холодніше». Щоб регулювати температуру в багатоквартирних будинках, усе одно треба провести хоча би ремонтну кампанію, а на неї, як і на все інше, потрібні кошти.

Отримати гроші насправді можна лише з-за кордону. Проблема полягає в тому, що ні європейці, ні американці, ні міжнародні організації не мають бажання брати участь у постійних нарадах в офісі президента. Вони давно озвучили свої умови: гроші можна буде отримати тільки під конкретні проєкти і тільки під компанії, незалежність яких гарантовано корпоративним управлінням.

Тобто нам дадуть гроші лише за умови, що вони насправді працюватимуть на опалювальний сезон. Викидати ресурси на звичні розклади в час, коли вся Європа потерпає від російського енергетичного шантажу, ніхто не буде, навіть під приводом війни.

Мабуть, тому до європейців із проханням допомогти з проходженням зимового періоду досі… ніхто не звертався. Перерахувати гроші в Ukraine 24 просили. А порахувати, чого бракує для зими, скільки електричних і теплових мереж зруйновано, ще руки ні в кого не дійшли. Під час абсолютно провальних презентацій у Лугано про проходження зими ніхто не сказав жодного слова.

Повернутися до розмови з кредиторами тепер можна буде лише у вересні, після сезону відпусток у ЄС. Це в нас війна, а в них — відпустки. І розмови цієї не оминути, — свого ресурсу цієї зими нам просто не вистачить.

Повертатися потрібно з двома речами. По-перше, з чітким планом дій, що демонструє розуміння того, як працюватимуть ці гроші. По-друге, з переліком компаній, які ці гроші можуть використати за планом. Ані війна, ані холодна зима не переконають заокеанських партнерів вливати гроші в компанії, де поламали корпоративне управління, в компанії, де працюють російські агенти, і в компанії, які мають тривалий корупційний шлейф.

Щоб пройти зиму, на нарадах в Зеленського мають придумати, як за серпень трохи навести лад в енергетичній сфері. Якщо не для підсилення рейтингів, то хоча би для того, аби не замерзнути.

На фото: розбомблена котельня Кременчука обігрівало домівки 150 тисяч мешканців міста. Та що буде з опаленням житла взимку?