Збитки України через війну: у КШЕ назвали суму та види шкоди

Загалом через війну Україна зазнала прямих збитків щодо інфраструктури на суму близько 108 мільярдів доларів. Також є розрахунки загальних економічних втрат, які озвучував прем’єр-міністр, вони сягали 750 мільярдів доларів.

Про це в ефірі 24 каналу розповіла віцепрезидентка Київської школи економіки (КШЕ) Наталія Шаповал. Вона пояснила, що для оцінки збитків працює весь уряд, місцева влада, КШЕ, а також 13 аналітичних центрів.

Наталія Шаповал пояснила, що розрахунки відбуваються переважно аналітично, тобто по тих обʼєктах, де конкретно можна оцінити збиток. Наприклад, аеропорти або великі підприємства.

Там, де є гарна фінансова звітність і зрозумілі збитки, то це пообʼєктна оцінка. Наприклад, для промислових обʼєктів це буде первісна вартість, яка береться з фінансових даних цієї компанії,
– повідомила Наталія Шаповал.

Вона зазначила, що там, де неможливо зробити пообʼєктну оцінку, для таких випадків використовуються оцінки на основі вартості та побудови схожих обʼєктів, які можна взяти, наприклад, в Prozorro. Або на основі вартості за одиницю.

В яких регіонах нарахували найбільше пошкоджень

"Найбільше пошкоджень, звичайно, мають Донецька та Луганська області. А також Чернігівська, Київська, Харківська області. Проте на всій території України, крім найбільш західних областей, вже є тисячі пошкоджень", – проінформувала віцепрезидентка КШЕ.

Як працювати із тимчасово окупованими територіями

За словами Наталії Шаповал, загалом для окупованих територій використовують підхід, де береться інформація від військово-цивільних адміністрацій згідно з їх оцінками. Також є випадки, коли використовують світлини з дронів або аерокосмічної зйомки.

Наприклад, для Горенки, Мощуна, Ірпеня у нас є дуже детальні оцінки за допомогою нових технологій. Я думаю, що надалі цього стане більше,
– акцентувала Наталія Шаповал.

Збитки щодо житлових будинків

Віцепрезидентка КШЕ зазначила, що це одна з найбільших втрат. Загалом збитки по житловій нерухомості становлять майже половину загальної суми – 48 мільярдів доларів.

Це приблизно 114 тисяч приватних будинків й близько 15 тисяч великих житлових багатоквартирних будинків. Тобто це сотні тисяч людей, які залишилися без житла. При цьому з цієї цифри в середньому 30 – 35% не просто пошкодження, а повне руйнування,
– повідомила Наталія Шаповал.

Вона зазначила, що, згідно з опитуваннями, близько 30% людей, у яких було пошкоджено або зруйновано житло, продовжують жити в цих будівлях.

Збитки щодо підприємств

Наталія Шаповал пояснила, що в цій категорії вони розділяються все по секторах. Наприклад, енергетику рахують окремо, агросектор також має окремі підрахунки. Крім того, звертають увагу на бізнес та промислові підприємства. Таких наразі в їх базі близько 388 обʼєктів на майже 9 мільярдів доларів.

"Ми окремо рахуємо нерухомість комерційну – рітейл, торговельні центри. Це вже майже 3 тисячі обʼєктів на приблизно 2 мільярди доларів. Напевно, це не вся нерухомість, але, я думаю, що вже велика частка, яку ми змогли зафіксувати станом на зараз", – розповіла Шаповал.

Підрахунки міжнародних експертів

За її словами, зараз Україна використовує оцінку Світового банку, де була команда, яка вже понад 30 років працює з країнами після катастроф чи стихійних лих. В них є стала методологія для розрахунку збитків, втрат й відновлення.

"Уряд України й ми, як партнери, теж працюємо по цій методології. Маю зазначити, що Україна значно поглибила ці дані, тому що таких масштабних випадків ще не було. В Україні ці розрахунки набагато детальніші", – додала віцепрезидентка КШЕ.

Станом на зараз скільки треба часу, щоб відбудувати найважливіше

Наталія Шаповал розповіла, якщо дивитися на середню вартість будівництва житла або доріг, яка була в Україні до початку війни, то це може зайняти до 10 років, тобто досить довгі проміжки часу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *