Чому підконтрольне Татарову Бюро економічної безпеки треба ліквідувати

13 грудня Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) для перевірки та оцінки діяльності Бюро економічної безпеки України (БЕБ), що було створено всього рік тому. Комісія розслідує можливі порушення законодавства службовцями БЕБу, що призвели до зменшення бюджетних надходжень. За утворення ТСК проголосували 324 народні депутати. Очолив комісію нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк.

БЦ з’ясовував, чим БЕБ привернуло увагу парламентарів і чому зараз говорять про можливу ліквідацію новоствореної структури. І чому колишні співробітники податкової міліції за визначенням не можуть бути ані ефективними державниками, ані "просто" порядними людьми.

Передісторія БЕБ

У 2020 році для отримання другої частини макрофінансової допомоги на загальну суму у 1,2 млрд євро європейці висунули українській владі ряд вимог з реформування контролюючих органів в Україні.

Одна з них передбачала ліквідацію податкової міліції, а замість неї створення нового органу, що мав займатися економічними злочинами.

Податкова міліція була відома тиском на бізнес, сумнозвісною практикою "маски-шоу" та квітучою корупцією.

На той момент в Україні на злочинах у сфері економіки, таких як, наприклад, ухилення від сплати податків чи відмивання коштів, спеціалізувались три правоохоронних органи – податкова міліція, що була спеціалізованим підрозділом Державної фіскальної служби (ДФС), Служба безпеки України та Національна поліція.

Загалом понад 13 тисяч слідчих з цих правоохоронних відомств займалися боротьбою з економічними правопорушеннями.

Часто їх повноваження дублювалися, а паралельна робота затягувала розгляд справ.

Водночас їхня ефективність у протидії економічним злочинам лишалася дуже низькою.

За даними Офісу Генерального прокурора, у 2019 році в Україні зареєстрували 1287 кримінальних проваджень лише щодо ухиляння від сплати податків. З них до обвинувальних вироків суду довели лише 10 справ, ще у 8 справах суд став на сторону платників податків.

Уряд планував створити єдиний орган, який буде займатись усіма економічними злочинами в країні – Бюро економічної безпеки.

Влітку 2020 року проєкт закону про Бюро економічної безпеки винесли на розгляд Верховної Ради.

Документ авторства Данила Гетманцева, голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, був схвалений парламентом, а в березні 2021-го підписаний Президентом Володимиром Зеленським.

В день підписання закону про БЕБ на сайті Президента з’явилось повідомлення, що новостворене бюро аналізуватиме "бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур". Тим часом Служба безпеки України втратить "невластиві спецслужбам функції з розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки".

Очікувалось, що створення БЕБу скоротить кількість правоохоронців, що в Україні займаються економічними злочинами. У новому органі чисельність всіх працюючих мала не перевищувати 4 тисяч осіб.

Бюро економічної безпеки уряд створив 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, що координується Кабінетом Міністрів.

Незважаючи на правоохоронний статус БЕБ задумувався авторами закону і як аналітичний центр. Закон передбачає у БЕБі роботу відділів стратегічних та тактичних аналітиків, що мають працювати над моніторингом економіки та надавати певні висновки/рекомендації Верховній раді та уряду. Аналітичний відділ має задавати напрямок роботи детективам БЕБу – в яких сферах, регіонах чи напрямках є певні ризики правопорушень.

Конкурс зі скандалом

Бюро економічної безпеки мало розпочати роботу 25 вересня 2021 року, після обрання директора відомства.

Голову БЕБ обирала конкурсна комісія на чолі з Тимофієм Миловановим, колишнім міністром економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства.

На посаду очільника Бюро економічної безпеки подались 59 кандидатів. Конкурс пройшов не без скандалів.

Наприклад, до участі у конкурсі на очільника БЕБу не допустили ексчлена РНБО Олександра Данилюка, що не зміг нострифікувати (підтвердити) диплом, який отримав у американському ВНЗ. Нібито через свій недопуск Данилюк потім вдарив Милованова під час святкування свого дня народження.

Крім того, були питання до самої організації конкурсу. Під час ключових співбесід фіналістів, які тривали впродовж одного робочого дня, більша частина членів конкурсної комісії, а саме на той момент міністр інфраструктури Олександр Кубраков, перший віцепрем’єр-міністр Олексій Любченко, заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко і голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко, були підключені до засідання у режимі відеоконференції. Проте не з’являлися на екрані, не ставили питань кандидатам та взагалі ніяк не виказували, що вони дійсно "присутні по той бік екрану".

Це ставило під сумнів наявність кворуму, необхідного для легітимності ключового етапу конкурсу, йдеться в розслідуванні програми "Схеми".

Журналісти також з’ясували, що в день визначення трійки фіналістів на посаду директора деякі члени комісії не знали про спосіб голосування і підрахунку балів.

За результатами конкурсу головою БЕБу обрали Вадима Мельника — очільника ліквідованої Податкової міліції.

Мельник більше ніж 20 років працює в системі фіскальної служби і досконало знає принципи і методи роботи Податкової міліції.

Від початку планувалося, що БЕБ очолить людина з першокласною репутацією, але бажання Офісу президента взяти Бюро під свій контроль — перемогло.

Мельник — креатура Олега Татарова, скандального заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака. В ОП Татаров відповідає за контроль над правоохоронними органами. Водночас НАБУ його підозрює в махінаціїх з квартирами Укрбуду для Нацгвардії. В кінці 2022 року НАБУ та САП завершили розслідування розкрадання 18 млн на будівництві квартир для військових.

Мельник знайомий з Татаровим з часів роботи останнього в Головному слідчому управлінні МВС (в 2011-2014 рр).

Кандидатура Мельника була схвалена за сприяння помічника президента Сергія Шефіра. Однак цього було недостатньо, адже потрібно було отримати погодження від президента Володимира Зеленського.

Для цього Мельник запустив широку медіа кампанію про свої "досягнення" в Податковій міліції. Медійним супроводженням Мельника займалося піар-агентство "Магонова і Партнери", наприклад організувало йому перформанс-конференцію в дусі презентації нової моделі iPhone.

Паралельно Мельник доводив свою відданість ОП активними обшуками Податкової міліції в КМДА та на комунальних підприємствах. Тоді Офіс президента намагався зняти мера Києва Віталія Кличка з посади голови Київської міської адміністрації.

Призначення Мельника було демонстрацією того, що замість створення нової служби відбувається зміна вивісок.

Старі/нові кадри Олега Татарова

За словами Ярослава Железняка, працювати у БЕБ  здебільшого дійсно перейшли колишні працівники з податкової, прокуратури та поліції.

Деякі з них одразу почали застосовувати практику з попередніх місць роботи. Так, у Закарпатській області на початку січня викрили на хабарі старшого детектива місцевого управління БЕБу, що прикривав нелегальний збут електронних сигарет. Правоохоронці задокументували передачу йому першої частини хабаря у сумі $2 тис. А під час одержання другої частини у $4 тис. детектива БЕБу затримали.

За інформацією голови правління Statewatch Олександра Лємєнова, що брав участь у засіданні ТСК Верховної Ради  як експерт по органах кримінальної юстиції, непрозорость конкурсних відборів, вплив різних "смотрящіх" на БЕБ, "призначення на посади чорт знає кого", є однією з низки зауважень до діяльності БЕБ.

"Найбільше вразило те, як цинічно Офіс Президента, а точніше заступник Єрмака – Олег Татаров – запхав двох своїх соратників в Бюро", — зазначає Лємєнов на своїй сторінці у Facebook, — "До БЕБ на посаду заступника глави було призначено Віталія Гагача. Це "прокурорський" чин із Запоріжжя. Призначено без конкурса. (…) Що цікаво, глава ТСК по БЕБ Ярослав Железняк запитав у очільника Бюро про нього через призму не просто зв’язку, а кумівства з Татаровим. І хотів дізнатися, звідкіля ж Мельник взяв резюме Гагача. Відповіді ми не отримали".

Друга цікава персона в БЕБ – екс-глава ГСУ МВС часів Януковича Микола Чинчин.

"Він був люстрованим, адже підпадав під дію Закону "Про очищення влади". Проте славнозвісний ОАСК, який ліквідували лише днями, свого часу скасував це обмеження. Чинчин по конкурсу, законодавчо встановлених обмежень не має, працює аналітиком. Мельник Чинчина знає давно "по роботі". Чинчин – це найближчий соратник по МВС того ж таки Олега Татарова під час ЄвроМайдану, який вони інтенсивно відпрацьовували в інтересах Януковича", — зазначає Олександр Лємєнов.

На днях на посаду керівника головного підрозділу детективів БЕБу призначили Олександра Ткачука, що, за інформацією Лємєнова, також креатура Татарова.

Ткачук немає необхідного досвіду роботи в якості керівника, що є обов’язковою вимогою для такої посади.

Не проводять розслідувань

Бюро економічної безпеки офіційно почало роботу ще в листопаді 2021 року. Згідно зі статистикою Офісу генерального прокурора, за весь минулий рік направило в суд лише 12 справ на кілька десятків мільйонів гривень відшкодувань.

"Це в той час, коли лише нелегальний ринок тютюну краде з бюджету 20,6 млрд грн на рік – цього БЕБ чомусь як раз не бачить", — зазначив БЦ Железняк.

Чому діяльність БЕБ не має результату?

За словами Железняка, навіть ті розслідування, які проводяться, мають велику кількість процесуальних порушень, які не дадуть змогу прийти до реальних результатів, що підтверджується великою кількістю скарг від бізнесу.

"Весь рік у БЕБ точаться кланові війни між групами впливу всередині органу за контроль, тож на реальну роботу по економічній безпеці часу не вистачає", — говорить Железняк.

Щодо російських активів у БЕБ розпочато низку кримінальних проваджень. Але за наявною у ТСК інформацією, про належне розслідування не йдеться. Зокрема, нардепу стало відомо, що Офіс Генерального прокурора надає процесуальні вказівки щодо проведення конкретних заходів в межах розслідування по "російським активам", але БЕБ їх не виконує.

За словами Железняка, за 11 місяців 2022 року БЕБ витратив з держбюджету на свою діяльність 211 млн грн, але держбюджет натомість не отримав жодної гривні.

Таку неефективність, за словами нардепа, можна пояснити лише діями працівників організації щодо приховування порушень та участі в корупційних схемах.

В інтерв’ю виданню "Закон і Бізнес" автор закону про БЕБ Данило Гетманцев зазначив, що незважаючи на те, що БЕБ — тема сумна, "не працює та демонструє відверто негативні показники", у парламенті ще не визначились, що з бюро робити далі.

За його словами, зараз розглядають різні можливості — від перезавантаження до ліквідації.

На думку Гетманцева, основна проблема полягає в тому, що до БЕБ набрано тільки 7% працівників від штатної чисельності, з них 80% — це колишні співробітники податкової міліції.

З майбутнім БЕБу будуть визначатись після закінчення роботи тимчасової слідчої комісії ВР та оприлюднення її результатів.

З 2023 року Бюро економічної безпеки перевело співробітників на скорочений робочий день черз брак фінансування, повідомив Железняк у Telegram.

За його словами, на цей рік БЕБ було закладено у бюджеті майже така сама сума, як і минулого року – 503 млн грн. Водночас упродовж минулого року штат відомства був розширений у декілька разів.

"Порахувати, що на більшу кількість людей треба більше грошей звичайно ніхто з керівництва БЕБ не зміг. Та і займалися у листопаді іншим – активною боротьбою між кланами в середині органу. Ну ще в кінці року премії виписували та на сотні тисяч канцтоварів у ФОПів закуповували, інстаграм-акаунт розвивали", – додав нардеп.