Брехливу суддю-вірянку УПЦ МП, яка відмовилася декларувати доходи, виправдали

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала вирок суду першої інстанції щодо судді Київського окружного адміністративного суду Олександри Брагіної, яку було визнано винною в умисному неподанні річної електронної декларації.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.

Cправу закрито за відсутності складу кримінального правопорушення. Апеляція дійшла висновків, що в Україні не врегульовано питання альтернативного права вибору подачі декларації віруючою людиною. Отже, якщо змушувати обвинувачену подавати е-декларацію за домогою електронного ключа, це буде порушенням її прав і свобод, закріплених у Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, переконана апеляційна інстанція.

Водночас позиція суддівської колегії апеляційної палати розділилися і один із суддей написав окрему думку. У ній зазначено, що апеляційна палата не повністю дослідила докази. Окремо суддя припустив, що обвинувачена свідомо маніпулює релігійною вірою, не подавши через сайт НАЗК річну електронну декларацію за 2020 рік. За це суддю Брагіну, власне, й судили.

Під час розгляду справи обвинувачену суддю Олександру Брагіну попросили дати відповідь на запитання: «Які саме канони чи правила церкви і віри порушує подання декларації з використанням цифрового підпису та отримання такого підпису?». Спочатку вона стверджувала, що заборона прописана у Священному Писанні та Священному Переданні. Потім виправила себе, що там не вказано прямої заборони. Згодом послалася на трактат Паїсія Святогорця і позицію Синоїдального Собору УПЦ МП від 2010 року, де нібито згадувалася відповідна заборона.

Водночас аргументи обвинуваченої, на думку судді антикорупційного суду, розбиваються. Адже суддя Брагіна декілька років поспіль після 2010 року, коли проводився Синоїдальний Собор УПЦ МП (на який вона посилалася), користувалася цифровим підписом. І лише відмовилася у 2019 році.

Крім того, суддя-автор окремої думки наголосив: антикорупційний суд повинен був з’ясувати, чи взагалі існує таке віровчення, згідно з яким віруючим людям заборонено отримувати цифровий підпис.

«Суд мав би з’ясувати, «на якій сторінці і в якому з речень та якої саме книги йдеться про вказану заборону, а також те чи справді існує таке тлумачення, згідно з яким отримання і використання цифрового підпису для підписання документів порушує певні канони/правила відповідної віри та/або церкви», – переконаний суддя, у якого інша позиція.

Також в окремій суддівській думці наголошувалося з посилання на відкриті дані: жодне християнське віровчення, яке проповідується Православною церквою України чи УПЦ Московського патріархату, не забороняє вірянам отримувати та використовувати у повсякденному житті цифровий підпис. Ще суддя зацитував позицію Богословсько-канонічної комісії від 30 травня 2011 року, яка ґрунтується на попередніх рішеннях Священного Синоду УПЦ МП, а також Священного Синоду Російської Православної Церкви: 1) прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків не може розглядатися як відмова від християнського імені, 2) як прийняття ідентифікаційного коду, так і відмова від нього, не є гріхом.

«Висновок більшості колегії про те, що відсутній прямий умисел в Олександри Брагіної на неподання декларації за 2020 рік в електронній формі, з огляду на її релігійні переконання, є лише помилковим припущенням, яке не ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження», – зазнано в окремій думці судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, що скандальна історія довкола судді Київського окружного адміністративного суду Олександри Брагіної тягнеться з восени 2022 року. Тоді НАБУ і спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили їй підозру.

У середині січня 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав винною суддю Брагіну і призначив 51 тис. грн штрафу. Було доведено, що служителька Феміди не подала електронної декларації за 2020 рік через сайт НАЗК. Водночас направила паперовий варіант свої декларації на адресу Нацагентства з питань запобігання корупції.

У суді обвинувачена пояснила: через електронний цифровий ключ, яким вона раніше користувалася, відчувала тягар та провину перед представниками церкви, які негативно ставляться до оцифрування імені. Ба більше, ще у 2005 році суддя Брагіна через релігійні переконання відмовилася від ідентифікаційного номера, про що є відповідна відмітка в її паспорті.